Регламент Третейського суду

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протоколом Загальних зборів Учасників

АСОЦІАЦІЇ «ОБ’ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ»

№ 2 від «2» жовтня 2013 року

 

РЕГЛАМЕНТ

ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

ПРИ АСОЦІАЦІЇ «ОБ’ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ»

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Статус Третейського суду

  1. ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД ПРИ АСОЦІАЦІЇ «ОБ’ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ» (далі – Третейський суд) є недержавним незалежним, постійно діючим третейським судом та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством, що регулює діяльність третейських судів в Україні.
  2. Третейський суд діє при АСОЦІАЦІЇ «ОБ’ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ» (далі Асоціація), яка матеріально і організаційно забезпечує його діяльність.
  3. Функцією Третейського суду є врегулювання спорів і захист порушених або оспорюваних майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом третейського розгляду у відповідності з цим Регламентом Третейського суду (далі – Регламент).

Третейський розгляд – процес вирішення спору і прийняття рішення Третейським судом.

  1. 4. Діяльність Третейського суду та третейських суддів не є підприємницькою.
  2. На розгляд Третейського суду можуть бути передані спори, що підвідомчі третейським судам у відповідності до Закону України «Про третейські суди» (далі – Закон).

Стаття 2. Компетенція Третейського суду

  1. Третейський суд в межах своєї компетенції, що визначена чинним законодавством України, розглядає спори за наявністю третейського застереження у договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (далі – Третейська угода) між сторонами про передачу на його вирішення конкретного спору, визначених категорій або будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім справ окремого провадження та випадків передбачених чинним законодавством України.
  2. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є Третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить Третейську угоду частиною договору.
  3. Якщо сторони домовились звернутися до Третейського суду, Регламент останнього є для них обов’язковим.
  4. Питання щодо компетенції Третейського суду по конкретній справі вирішується Головою Третейського суду. При цьому Третейська угода, що є частиною договору, тлумачиться як угода, яка не залежить від інших умов договору. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

 

Стаття 3. Законодавство, яке застосовується Третейським судом при вирішенні спорів

  1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
  2. Третейський суд, у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
  3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого – Третейський суд застосовує аналогію права або керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом  властиві таким спірним відносинам.

 

Глава 2. СКЛАД ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

 

Стаття 4. Третейські судді

  1. Третейські судді обираються Загальними зборами Учасників Асоціації строком на 5 (п’ять) років з числа фізичних осіб, які мають знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
  2. Список обраних третейських суддів, у тому числі – Голови Третейського суду подається на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. У разі змін складу третейських суддів такі зміни подаються на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України протягом 15 днів з моменту їх виникнення.
  3. Третейськими суддями Третейського суду не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою або піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, визначеної Регламентом; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.
  4. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу Третейського суду.

 

Стаття 5. Голова і заступник Голови Третейського суду

  1. Голова Третейського суду обирається Загальними зборами Учасників Асоціації зі складу третейських суддів строком на 5 (п’ять) років.
  2. Головою Третейського суду може бути обрана фізична особа, яка має стаж роботи у галузі права не менше 2 (двох) років і має вищу юридичну освіту.
  3. Заступник Голови Третейського суду призначається розпорядженням Голови Третейського суду зі списку третейських суддів Третейського суду.
  4. Заступником Голови Третейського суду може бути фізична особа, яка має вищу юридичну освіту.
  5. Голова Третейського суду та заступник Голови Третейського суду за письмовим дорученням Голови, представляють Третейський суд у його відносинах з іншими організаціями, підприємствами і установами, державними органами, судами та іншими особами. При організації діяльності Третейського суду, Голова та його заступник виконують функції, передбачені чинним законодавством України та цим Регламентом.
  6. Голова Третейського суду та заступник Голови Третейського суду мають право бути третейськими суддями у вирішенні спорів Третейським судом.
  7. В разі неможливості виконання своїх обов’язків Головою Третейського суду, його обов’язки, передбачені цим Регламентом, виконує заступник Голови Третейського суду. Обов’язки, що покладаються на заступника Голови Третейського суду визначаються у розпорядженні Голови Третейського суду.

Стаття 6. Вимоги до третейських суддів при формуванні Третейського суду

  1. Вимоги до третейських суддів визначені Законом. Третейським суддею, який розглядає справу одноособово, третейськими суддями у разі розгляду справи колегіальним складом Третейського суду, можуть бути призначені особи зі списку третейських суддів Третейського суду за їх згодою, які прямо або опосередковано не заінтересовані в результаті вирішення спору, не є представниками сторін, а також мають необхідний досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Стаття 7. Формування складу Третейського суду

  1. Сторони можуть погодити процедуру обрання чи кандидатуру одноособового третейського судді або складу Третейського суду, передбачивши дану процедуру чи кандидатуру Третейською угодою, за умови дотримання положень цього Регламенту та Закону.
  2. У випадку відсутності такого положення в Третейській угоді, справа розглядається одним третейським суддею.
  3.  Якщо спір підлягає розгляду третейським суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або його заступник повинен призначити третейського суддю.
  4. При формуванні Третейського суду в складі трьох третейських суддів, кожна із сторін призначає (обирає) по одному третейському судді зі списку третейських суддів Третейського суду, що є обов’язковим для сторін, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю (головуючого у справі) для забезпечення непарної кількості третейських суддів.
  5. Якщо в спорі беруть участь кілька позивачів чи кілька відповідачів, то при колегіальному розгляді спору як позивачі, так і відповідачі повинні спільно призначити по одному третейському судді. Якщо позивачі чи відповідачі не можуть дійти спільної згоди щодо кандидатури третейського судді, то не призначений суддя призначається Головою Третейського суду зі списку третейських суддів, про що виноситься розпорядження.
  6. Якщо одна із сторін не призначить (не обере) належної кількості третейських суддів та не повідомить про це Третейський суд протягом 7 (семи) днів з моменту доставки адресатові в порядку ст. 8 Регламенту списку третейських суддів або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 5 (п’яти) днів після їх призначення (обрання) не оберуть ще одного третейського суддю, то не призначений суддя призначається Головою Третейського суду зі списку суддів, про що виноситься розпорядження.
  7. Якщо це передбачено Третейською угодою, сторони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) сформувати склад Третейського суду.
  8. Після формування складу Третейського суду, Голова Третейського суду, або за розпорядженням Голови Третейського суду його заступник, передає справу головуючому складу Третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово.
  9. Голова Третейського суду та його заступник мають право розглядати справи в якості третейських суддів як одноособово, так і в колегіальному складі Третейського суду, який формується відповідно до цього Регламенту.

Стаття 8. Обмін документами та письмовими матеріалами

  1. Обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і Третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку погодженому сторонами у третейській угоді або встановленому цим Регламентом, і за вказаними сторонами адресами.
  2. Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у цьому Регламенті, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Стаття 9. Припинення повноважень третейського судді, складу Третейського суду, заміна третейського судді та його відповідальність

  1. Якщо третейський суддя, склад Третейського суду виявляються юридично або фактично не здатними виконувати свої функції або з інших підстав не здійснюють ці функції без виправданої затримки, повноваження кожного з них можуть бути припинені в тому ж порядку, в якому вони призначалися (обиралися).
  2. Повноваження третейського судді, складу Третейського суду припиняються на підставі їх заяви про самовідвід або їх відводу у відповідності до Закону та цього Регламенту.
  3. Повноваження третейського судді також припиняються з підстав, передбачених Положенням про Третейський суд.
  4. Повноваження складу Третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття рішення по конкретній справі.
  5. Якщо повноваження третейського судді або складу Третейського суду припинені відповідно до цього Регламенту, інший третейський суддя призначається згідно з правилами цього Регламенту, які застосовувалися при призначенні третейського судді, який замінюється.
  6. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов’язків без поважних причин та коли дії третейського судді містять ознаки складу правопорушень, він несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

 

Глава 3. САМОВІДВОДИ ТА ВІДВОДИ

 

Стаття 10. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

  1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення підлягає відводу або самовідводу:

1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

2) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

3) на його прохання або за спільним рішенням сторін;

4) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;

5) у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

6) у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону;

7) якщо третейський суддя бере участь у  вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

  1. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Стаття 11. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді

  1. У разі звернення Голови Третейського суду до особи, яка була обрана сторонами зі списку третейських суддів Третейського суду, за отриманням згоди на призначення її третейським суддею у конкретній справі ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до статті 19 Закону та статті 10 цього Регламенту.
  2. Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 19 Закону та статті 10 цього Регламенту, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.
  3. Письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до Закону.
  4. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку.
  5. Заява сторони про відвід третейського судді подається Голові Третейського суду.
  6. Після отримання заяви про відвід чи самовідвід третейського судді, Голова Третейського суду протягом п’яти днів виносить ухвалу, якою задовольняє чи відмовляє в задоволенні даної заяви.
  7. У разі задоволення заяви про відвід чи самовідвід третейського судді в цей же день Голова Третейського суду виносить розпорядження, яким призначає нового суддю зі списку третейських суддів Третейського суду, якщо інше не передбачено Законом.
  8. Третейський суддя є відведеним з дня подання заяви про його самовідвід, якщо ухвалою Голови Третейського суду дану заяву задоволено.
  9. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу, третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід, якщо ухвалою Голови Третейського суду дану заяву задоволено.
  10. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. У цьому випадку питання про відвід вирішується Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі (за виключенням третейського судді, стосовно якого вирішується питання відводу), протягом п’яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення якого (яких) щодо відводу третейського судді є обов’язковим для сторін.

Стаття 12. Підстави та порядок відводу чи самовідводу секретаря, експерта, спеціаліста, перекладача

  1. Якщо секретар, експерт, спеціаліст, перекладач особисто чи опосередковано заінтересовані у результаті розгляду справи, або якщо вони є родичами однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебувають з цими особами чи сторонами в особливих стосунках вони підлягають відводу чи самовідводу.
  2. Питання про відвід секретаря, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується третейським суддею, що розглядає справу одноособово, складом Третейського суду.

 

Глава 4. СЕКРЕТАРІАТ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 13. Секретаріат

  1. Секретаріат здійснює функції, необхідні для забезпечення діяльності Третейського суду у відповідності з цим Регламентом. Секретаріат очолює відповідальний секретар.
  2. Працівники секретаріату Третейського суду виконують свої обов’язки на громадських засадах або на підставі договору з Асоціацією.

Стаття 14. Відповідальний секретар

  1. Відповідальний секретар Третейського суду може мати заступника.
  2. Відповідальний секретар, а в його відсутність його заступник, організовує та веде діловодство, пов’язане з діяльністю Третейського суду, а також виконує інші, передбачені цим Регламентом та Положенням про Третейський суд, функції.
  3. Відповідальний секретар Третейського суду та його заступник призначаються Президентом Асоціації. Розподіл обов’язків між ними, а також між іншими працівниками секретаріату, здійснює відповідальний секретар.

Стаття 15. Місце проведення третейського розгляду

  1. Спір вирішується за місцем знаходження Третейського суду, або у іншому місці, визначеному в Третейській угоді сторонами.

 

Глава 5. ПРИНЦИПИ, МОВА ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ, КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

 

Стаття 16. Принципи організації і діяльності Третейського суду

  1. Третейський суд утворюється та діє на принципах:

1) законності;

2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові;

3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і Третейським судом;

4) змагальності сторін, свободи в наданні ними Третейському суду своїх доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості;

5) обов’язковості для сторін рішень Третейського суду;

6) добровільності утворення Третейського суду;

7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі;

8) арбітрування;

9) самоврядування третейських суддів;

10) всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів;

11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Стаття 17. Мова третейського розгляду

  1. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською мовою.
  2. Третейський суд може зобов’язати сторону, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, забезпечити їх переклад на мову третейського розгляду.

Стаття 18. Конфіденційність

  1. Третейський суд, третейський суддя, працівники секретаріату Третейського суду не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому (їм) відомі під час третейського  розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
  2. Забороняється вимагати від третейського судді надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв’язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.

 

Глава 6. УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

 

Стаття 19. Склад осіб, які приймають участь у третейському розгляді

  1. Особами, що приймають участь у третейському розгляді є сторони та їх представники, а також, у випадках передбачених цим Регламентом, треті особи та їх представники.
  2. Сторонами третейського розгляду можуть бути юридичні або фізичні особи, які подали до Третейського суду позов про захист своїх прав та інтересів, або до яких пред’явлений позов.
  3. Позивачами є юридичні або фізичні особи, які пред’явили позов.
  4. Відповідачами є юридичні або фізичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги.
  5. Позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами та/або до кількох відповідачів.
  6. Треті особи беруть участь у третейському розгляді добровільно.
  7. Для об’єктивного і повного третейського розгляду Третейський суд вправі за власною ініціативою залучати третіх осіб за їх згодою.

Стаття 20. Інші учасники третейського розгляду

  1. Іншими учасниками третейського розгляду, які сприяють здійсненню третейського розгляду можуть бути: секретар, свідки, експерти, перекладачі, спеціалісти та особи, які надають правову допомогу.

Стаття 21. Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі

  1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення Третейському суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час третейського розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу засідання Третейського суду, знайомитися з протоколом, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення Третейського суду, у випадках передбачених Законом, користуватися іншими правами, наданими їм цим Регламентом.
  2. Особи, які беруть участь у справі, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази до початку третейського розгляду справи.
  3. Особи, які приймають участь у справі третейського розгляду, зобов’язані
    добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Регламентом або покладені на них Третейським судом у відповідності з цим Регламентом.

Стаття 22. Процесуальна правоздатність і процесуальна дієздатність

  1. Здатність мати процесуальні права (процесуальна правоздатність) визнається в рівній мірі за всіма юридичними і фізичними особами, які мають згідно з законом право на захист в Третейському суді своїх прав і законних інтересів.
  2. Здатність своїми діями здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки (процесуальна дієздатність) належить в Третейському суді юридичним і фізичним особам.
  3. Права і законні інтереси недієздатних фізичних осіб захищають в третейському розгляді їх законні представники.

Стаття 23. Участь у справі кількох позивачів та/або відповідачів

  1. Позов може бути пред’явлений до Третейського суду спільно кількома позивачами та/або до кількох відповідачів (процесуальна співучасть). Кожен з позивачів або відповідачів щодо другої сторони виступає в процесі самостійно.
  2. Участь у справі кількох позивачів та/або відповідачів допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права і обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.

  1. Процесуальні співучасники можуть доручити ведення справи одному зі співучасників.

Стаття 24. Заміна неналежного відповідача

  1. У разі, якщо при підготовці справи до третейського розгляду або під час третейського розгляду в Третейському суді буде встановлено, що позов пред’явлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, Третейський суд може за клопотанням позивача допустити заміну неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача, за наявності їх згоди на розгляд спору в Третейському суді, яка засвідчується шляхом підписання Третейської угоди.
  2. Після  заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача  справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Стаття 25. Процесуальне правонаступництво

  1. У випадках вибуття однієї із сторін третейського розгляду (припинення юридичної особи, уступка вимоги, переведення боргу, смерть фізичної особи та інші випадки зміни сторони у зобов’язаннях) Третейський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони і зазначає про це в ухвалі або в рішенні. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду.
  2. Для правонаступника усі дії, здійснені в третейському процесі до вступу правонаступника в справу, обов’язкові в тій мірі, в якій вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Стаття 26. Зміна підстави або предмета позову, зміна розміру позовних вимог, відмова від позову, визнання позову, мирова угода

  1. Позивач має право при розгляді справи в Третейському суді до прийняття рішення збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
  2. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач – пред’явити зустрічний позов.
  3. Відповідач має право при розгляді справи в Третейському суді визнати позов повністю або частково.
  4. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії третейського розгляду справи, до прийняття рішення Третейським судом, в порядку, передбаченому главою 14 цього Регламенту.
  5. Третейський суд не приймає відмову позивача від позову, зменшення ним розміру позовних вимог, визнання відповідачем позову, не затверджує мирову угоду сторін, якщо це суперечить чинному законодавству або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Стаття 27. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору

  1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору, можуть вступити у справу третейського розгляду до прийняття Третейським судом рішення, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Вони користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.
  2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
  3. Про вступ в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, виноситься ухвала.

Стаття 28. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору

  1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, можуть вступити в справу третейського розгляду на стороні позивача або відповідача до прийняття Третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Вони можуть бути залучені до участі у справі третейського розгляду також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
  2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають процесуальні права та обов’язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред’явлення зустрічного позову.
  3. Вступ або залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
  4. Сторона, в якої за рішенням Третейського суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов’язана повідомити Третейський суд про цю третю особу.
  5. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.
  6. Третейський суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.
  7. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі.
  8. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується третейським суддею чи складом Третейського суду залежно від обставин справи.
  9. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмета спору, Третейський суд постановляє ухвалу.

 

Глава 7. ПРЕДСТАВНИЦТВО У ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ

 

Стаття 29. Участь у справі представника

  1. Фізичні особи, які є стороною у справі, мають право брати участь у третейському розгляді справи особисто або через представників. Особиста участь у справі фізичної особи не позбавляє її права мати у цій справі представника.
  2. Справи юридичних осіб ведуть у Третейському суді їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Стаття 30. Особи, які можуть бути представниками у Третейському суді

  1. Представником у Третейському суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва у Третейському суді.
  2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

Стаття 31. Документи, що посвідчують повноваження представників

  1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

  1. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально.
  2. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
  3. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
  4. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені третейським суддею, приєднуються до справи.

Стаття 32. Повноваження представника

  1. Представник має право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
  2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
  3. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено Третейський суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої під час третейського розгляду справи.
  4. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.

 

Глава 8.  ДОКАЗИ

 

Стаття 33. Докази

  1. Доказами у третейському розгляді є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Стаття 34. Засоби доказування

  1. Засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Стаття 35. Обов’язки доказування і подання доказів та їх зберігання

  1. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
  2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
  3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
  4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
  5. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.
  6. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду. Третейський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.
  7. Сторони повинні надавати Третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

Копією документа є документ, який не має юридичної сили, повністю відтворює інформацію справжнього документа та всі його зовнішні ознаки або їх частину.

Засвідченою копією документа є копія документа, яка має необхідні реквізити, що надають їй юридичну силу.

  1. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін та Третейського суду зберігаються у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Стаття 36. Належність доказів

  1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
  2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
  3. Третейський суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 37. Допустимість доказів

  1. Третейський суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
  2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 38. Підстави звільнення від доказування

  1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
  2. Обставини справи, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
  3. Обставини, встановлені рішенням суду загальної або спеціальної юрисдикції, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
  4. Рішення судів у цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, обов’язкові для Третейського суду у частині, що стосується обставин, що встановлені цими рішеннями по відношенню до осіб, які приймають участь у справі.
  5. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для Третейського суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 39. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами

  1. Третейський суд повинен сприяти досягненню сторонами згоди в оцінці обставин в цілому або в їх окремих частинах, проявляти в цих цілях необхідну ініціативу, використовувати свої процесуальні повноваження і авторитет Третейського суду.
  2. Визнані сторонами в результаті досягнутої між ними згоди обставини приймаються Третейським судом як факти, що не потребують подальшого доказування.
  3. Визнання стороною обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє іншу сторону від необхідності доказування таких обставин. Визнання стороною обставин, викладені у письмовій формі, долучаються до матеріалів справи.

Стаття 40. Оцінка доказів

  1. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
  2. Жоден доказ не має для Третейського суду наперед встановленого значення.
  3. Третейський суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
  4. Результати оцінки доказів Третейський суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Стаття 41. Письмові докази

  1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
  2. До письмових документів, що надаються Третейському суду, виконаних повністю або в частині іноземною мовою, повинні бути додані їх належним чином завірені переклади на мову третейського розгляду.
  3. Документ, отриманий в іноземній державі, визнається в Третейському суді письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку.
  4. Іноземні офіційні документи визнаються у Третейському суді письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами України.
  5. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, Третейський суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
  6. Оригінали документів сторін, що є у справі, за заявами осіб, що їх представляють, можуть бути повернуті їм після прийняття рішення, якщо ці документи не підлягають передачі іншій особі. Одночасно з заявами зазначені особи надають належним чином завірені копії документів або заявляють клопотання про засвідчення Третейським судом вірності копій, що залишаються у справі.
  7. Якщо Третейський суд дійде висновку, що повернення оригіналів документів не нанесе шкоди правильному розгляду справи, ці документи можуть бути повернуті в процесі третейського розгляду до винесення рішення.

Стаття 42. Речові докази

  1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
  2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Стаття 43. Зберігання речових доказів

  1. Речові докази зберігаються за місцем їх знаходження. Вони повинні бути детально описані, опечатані, а в разі необхідності – сфотографовані.
  2. Речові докази можуть зберігатися за місцезнаходженням Третейського суду, якщо Третейський суд визнає це за необхідне.
  3. Третейський суд і зберігач вживають заходів по зберіганню речових доказів у незмінному стані.

Стаття 44. Огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження

  1. Третейський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження у разі неможливості їх доставки в Третейський суд. Про проведення огляду і дослідження доказів на місці виноситься ухвала.
  2. Огляд і дослідження письмових і речових доказів проводяться Третейським судом з повідомленням осіб, які приймають участь у справі, про місце і час огляду і дослідження доказів. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
  3. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.
  4. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

Стаття 45. Розпорядження речовими доказами, що знаходяться у Третейському суді

  1. Речові докази після огляду та дослідження їх Третейським судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили  про  це  клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи.
  2. Речі, які згідно чинного законодавства не можуть знаходитись у користуванні окремих осіб, передаються відповідним організаціям.
  3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими Третейський суд визнав право на ці речі.
  4. З питань розпорядження речовими доказами Третейський суд виносить ухвалу.

Стаття 46. Пояснення осіб, які беруть участь у справі

  1. Особа, яка приймає участь у справі, представляє Третейському суду свої пояснення про відомі їй обставини, які мають значення для справи, в письмовій або усній формі. За пропозицією Третейського суду особа, яка приймає участь у справі, може викласти свої пояснення у письмовій формі.
  2. Пояснення, викладені у письмовій формі, додаються до матеріалів справи.
  3. Після оголошення пояснень, викладених у письмовій формі, особа, яка надала це пояснення, має право дати відносно нього необхідні пояснення, а також зобов’язана відповісти на питання інших осіб, які приймають участь у справі,  Третейського суду.
  4. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Стаття 47. Призначення експертизи

  1. З метою правильного вирішення спору Третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують  спеціальних знань, про що Третейський суд виносить відповідну ухвалу.
  2. У разі ухилення позивача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, і при неможливості розглянути справу через дослідження інших доказів у справі, розгляд справи зупиняється, про що виноситься ухвала.
  3. У разі ухилення відповідача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, Третейський суд може зобов’язати замовити проведення експертизи позивача, або розглянути справу без проведення експертизи дослідивши інші докази у справі.
  4. Перелік і зміст питань, з яких повинна бути проведена експертиза, визначається Третейським судом. Особи, які приймають участь у справі, мають право надати Третейському суду питання, на які потрібна відповідь експерта.           5. В ухвалі про зобов’язання замовлення проведення експертизи зазначаються підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки  експертів, ім’я експерта або найменування експертної установи, експертам якої  доручається проведення експертизи; об’єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження.
  5. Висновок експерта оголошується у засіданні Третейського суду і досліджується поряд з іншими доказами у справі. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, або за ініціативою Третейського суду експерт може бути викликаний у засідання Третейського суду. Експерт після оголошення його висновку має право дати необхідні пояснення щодо даного висновку, а також відповісти на додаткові запитання осіб, які приймають участь у справі, і Третейського суду.

Стаття 48. Показання свідків

  1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи.
  2. Показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
  3. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, Третейський суд може допитати свідка у засіданні Третейського суду. Особа, яка заявляє клопотання про допит свідка, зобов’язана повідомити Третейському суду, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити свідок і вказати його прізвище, ім’я, по-батькові і місце проживання. Явку свідка зобов’язана забезпечити особа, яка заявила клопотання про допит свідка.
  4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі засідання Третейського суду.
  5. Перед допитом свідка головуючий третейський суддя встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз’яснює його права і з’ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.
  6. Відмова від давання показань приймається Третейським судом шляхом постановлення ухвали.
  7. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, допит свідка розпочинається з пропозиції Третейського суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім  інші особи, які беруть участь у справі.
  8. Третейський суд має право з’ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
  9. Головуючий третейський суддя має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.
  10. Кожний допитаний свідок залишається в залі засідання Третейського суду до закінчення розгляду справи. Третейський суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання Третейського суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
  11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи Третейського суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, Третейський суд.
  12. Третейський суд може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

Глава 9. СТРОКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 49. Встановлення та обчислення строків третейського розгляду

  1. Третейський розгляд здійснюється у строки, встановлені цим Регламентом або Третейською угодою сторін.
  2. Строки, встановлені цим Регламентом або Третейською угодою, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
  3. Перебіг строку третейського розгляду починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Стаття 50. Закінчення строків третейського розгляду

  1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
  2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
  3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
  4. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
  5. Останній день строку триває до 24 години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Стаття 51. Зупинення строків третейського розгляду

  1. Зупинення третейського розгляду зупиняє перебіг строків третейського розгляду. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої Третейський суд зупинив провадження.

Стаття 52. Наслідки пропущення строків третейського розгляду

  1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом, цим Регламентом або Третейською угодою.
  2. Документи, подані після закінчення строків третейського розгляду, залишаються без розгляду, якщо Третейський суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Стаття 53. Поновлення та продовження строків третейського розгляду

  1. Третейський суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом, цим Регламентом або Третейською угодою сторін за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
  2. Строки вчинення процесуальних дій, передбачені Законом, можуть бути поновлені або продовжені лише за спільною згодою сторін та складу Третейського суду, яким вирішується спір.
  3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, що підтверджують поважність причини пропущення строку.
  4. З питань, зазначених у цій статті, Третейським судом виноситься ухвала.

Стаття 54. Строк розгляду спору

  1. Третейський суд застосовує заходи до розгляду спору по можливості у найкоротший строк. Строк третейського розгляду не може перевищувати 2 місяці з дня призначення складу Третейського суду, призначення третейського судді, який розглядає справу одноособово.
  2. У виняткових випадках за клопотанням сторін чи однієї із сторін або за мотивованим зверненням складу Третейського суду, з урахуванням особливостей розгляду справи, Голова Третейського суду ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Стаття 55. Інші строки

  1. Всі інші строки, пов’язані з третейським розглядом, визначені у конкретних статтях цього Регламенту.

 

Глава 10. ВИТРАТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИРІШЕННЯМ СПОРУ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ

Стаття 56. Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом

  1. До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:

1) гонорари третейських суддів;

2) третейський збір, що підлягає сплаті сторонами, а також розмір, строки та порядок сплати якого визначаються цим Регламентом;

3) витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

4) витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;

5) витрати, пов’язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;

6) витрати, понесені свідками;

7) витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення Третейського суду, послуг представника, пов’язаних із наданням правової допомоги;

8) витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;

9) витрати на листування Третейського суду;

10) витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;

11) гонорар секретаря Третейського суду.

Стаття 57. Третейський збір

  1. При поданні позовної заяви позивач зобов’язаний сплатити третейський збір.
  2. До сплати третейського збору третейський розгляд за позовом зупиняється.
  3. Якщо третейський збір не сплачується протягом місячного строку з моменту подання позовної заяви – позовна заява залишається без розгляду.
  4. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений, сплачений третейський збір повертається позивачу, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх третейських суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом.
  5. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений з підстав, зазначених у частині 4 статті 57 цього Регламенту, то сторони відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.
  6. За заявою позивача сплачена сума третейського збору повертається позивачу на підставі ухвали винесеної третейським судом в разі залишення позовної заяви без розгляду.

Стаття 58. Витрати, які здійснюються Третейським судом з наступним стягненням зі сторін спору

  1. Витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, витрати на листування Третейського суду, витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок, витрати пов’язані з оплатою гонорару секретаря Третейського суду здійснюються Третейським судом з наступним стягненням зі сторін спору, про що зазначається в рішенні чи ухвалі Третейського суду.

Стаття 59. Покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору

  1. Третейський суд може покласти на сторони або на одну з них обов’язок внести аванс на покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору.
  2. Аванс на покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору, може бути витребуваний Третейським судом від сторони, яка заявила про необхідність здійснення дії, що призводить або може призвести до цих витрат.
  3. У разі участі у третейському розгляді третейського судді, який має місцеперебування поза місцем розгляду третейського спору, позивач повинен внести аванс на оплату витрат його участі у третейському розгляді (по проїзду, проживанню тощо).
  4. Якщо на прохання однієї зі сторін при розгляді справи здійснюється переклад пояснень сторін, їх заяв тощо, а також питань, вказівок, ухвал, рішень Третейського суду, то такі витрати оплачуються зазначеною стороною.

Стаття 60. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом

  1. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом здійснюється Третейським судом у такому порядку:

– при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

– при відмові в позові – на позивача;

– при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

  1. Порядок розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі Третейського суду.

Стаття 61. Розміри третейського збору

  1. Третейський збір обчислюється у таких розмірах:

1) за позовні заяви майнового характеру:

– до 50 000 гривень – 3 000 гривень;

– від 50 000 гривень до 100 000 гривень – 3 000 гривень + 5 % від суми, що перевищує 50 000 гривень;

– від 100 000 гривень до 500 000 гривень – 5 000 гривень + 2 % від суми, що перевищує 100 000 гривень;

– від 500 000 гривень до 1 000 000 гривень – 7 000 гривень + 1 % від суми, що перевищує 500 000 гривень;

– від 1 000 000 гривень – 8 000 гривень + 1 % від суми, що перевищує 1 000 000 гривень;

2) за позовні заяви немайнового характеру – 3 000 гривень.

  1. У випадку, якщо позивачем є Учасник Асоціації, незалежно від вимог встановлених частиною першою даної статті Регламенту, збір встановлюється у розмірі 2 000 гривень і сплачується цільовим внеском позивача на розрахунковий рахунок Асоціації.
  2. За позовні заяви, що містять одночасно вимоги майнового і немайнового характеру, сплачується одночасно третейський збір, встановлений для позовних заяв майнового характеру і для позовних заяв немайнового характеру.
  3. За подачу зустрічної позовної заяви третейський збір сплачується на підставах і в порядку, передбачених частинами 1-3 даної статті Регламенту.
  4. При зменшенні ціни позову сплачений третейський збір не повертається.
  5. З врахування складності справи, що суттєво підвищує витрати часу і матеріальні витрати, пов’язані з третейським розглядом, Голова Третейського суду може постановити ухвалу про збільшення розміру третейського збору.
  6. Витрати, пов’язані з банківським переказом сум третейських зборів, покладаються на сторону, яка здійснює відповідний платіж.
  7. Оплата третейського збору є обов’язковою умовою прийняття справи до розгляду Третейським судом.

Стаття 62. Порядок сплати третейських зборів та інших витрат

  1. Сплата сум третейських зборів та інших витрат, що підлягають сплаті Третейському суду, здійснюється в національній грошовій одиниці – гривні.
  2. Суми третейських зборів та інших витрат, що підлягають сплаті Третейському суду, вважаються сплаченими у день їх зарахування на поточний рахунок Асоціації: п/р 26008300599538 в ТВБВ № 10002/03 Філії – Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 09303328.
  3. При сплаті третейського збору у платіжному дорученні у графі «Призначення платежу» повинно бути зазначено: «Третейський збір за розгляд спору між «…..» (найменування позивача та відповідача) та/або назва іншої витрати, а також ціна позову. Платіжне доручення або квитанція з відміткою банку про перерахування третейського збору та/або іншої витрати залучаться до матеріалів справи.
  4. Надлишковий або помилково сплачений третейський збір щодо якого не було вирішене питання в рішенні (або ухвалі) Третейського суду, або сплачений третейський збір за позовом, який не було подано до Третейського суду, може бути повернено позивачу (платнику третейського збору) за розпорядженням Голови Третейського суду, протягом 3 (трьох) років з моменту отримання (зарахування) коштів на підставі письмової заяви позивача (платника третейського збору). Голова Третейського суду зобов’язаний розглянути таку заяву протягом 10 робочих днів та прийняти відповідно обґрунтоване розпорядження, яке передається до виконання Президенту Асоціації.

 

Глава 11. ГОНОРАРИ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДДІВ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИПЛАТИ

 

Стаття 63. Гонорари третейських суддів, порядок їх виплати

  1. Третейському судді, який призначений для третейського розгляду одноособово, після закінчення розгляду конкретної справи сплачується гонорар у розмірі 70 (сімдесят) відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
  2. Якщо справа розглядається складом Третейського суду у кількості трьох третейських суддів, цим третейським суддям після закінчення розгляду конкретної справи сплачуються гонорари у таких розмірах: головуючому складу Третейського суду – 30 (тридцять) відсотків, двом іншим третейським суддям складу Третейського суду – по 20 (двадцять) відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
  3. Гонорари третейським суддям сплачуються Асоціацією на поточні рахунки третейських суддів у банківських установах. Реквізити банківських рахунків повідомляються кожним третейським суддею Президенту Асоціації у письмовій формі. Для виплати гонорару Асоціація може вимагати від третейського судді надання додаткових документів (копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту тощо).
  4. Якщо між Асоціацією, яка не виступає стороною третейського розгляду, та третейським суддею Третейського суду укладено договір (цивільно-правового або трудового характеру), то гонорар або інша винагорода третейському судді за вирішення спорів сплачується на підставі та на умовах такого договору. В цьому договорі може бути передбачений інший розмір гонорару або іншої винагороди ніж той, що зазначений у частині 1 або частині 2 цієї статті.

РОЗДІЛ 2. ПРОВАДЖЕННЯ У ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ

 

Глава 12. ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ

 

Стаття 64. Пред’явлення позову

  1. Підставою для порушення третейського розгляду справи є позовна заява.
  2. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви особисто позивачем або його представником до Третейського суду, де вона реєструється. Позовна заява може бути надіслана до Третейського суду поштою.
  3. Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою.
  4. Позовна заява подається у Третейський суд у письмовій формі і підписується керівником юридичної особи або іншою особою, яка має право діяти без довіреності від імені позивача, або фізичною особою – підприємцем, або фізичною особою, або уповноваженим довіреністю представником позивача.
  5. У разі якщо сторона подає позовну заяву у зв’язку з правовідносинами, які вже є предметом третейського розгляду між тими ж сторонами у відповідності з цим Регламентом, Голова Третейського суду за згодою сторін може об’єднати вимоги, що містяться у різних позовних заявах в одне провадження.

Стаття 65. Зміст позовної заяви

  1. У позовній заяві, що подається до Третейського суду, повинні зазначатися:

1) назва Третейського суду;

2) дата подання позовної заяви;

3) найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

4) найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, та/або прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

5) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

6) обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

7) посилання на наявність Третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

8) перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

9) підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.

  1. У позовній заяві повинні бути зазначені номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти, інші відомості, що мають значення для розгляду та вирішення справи, за їх наявності.

Стаття 66. Документи, що додаються до позовної заяви

  1. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

1) наявність Третейської угоди;

2) обґрунтованість позовних вимог;

3) повноваження представника;

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);

5) докази сплати третейського збору.

Стаття 67. Ціна позову

  1. Ціна позву визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується;

2) у позовах предметом яких є майно або майнові права – вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.

  1. Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, Голова Третейського суду за власною ініціативою визначає ціну позову на підставі наявних відомостей.

Стаття 68. Прийняття позовної заяви і порушення третейського розгляду

  1. Подана до Третейського суду позовна заява реєструється та направляється Голові Третейського суду. Питання про прийняття позовної заяви до розгляду у Третейському суді вирішується Головою Третейського суду у п’ятиденний строк з дня отримання позовної заяви Третейським судом. Позовна заява вважається прийнятою з моменту винесення Головою Третейського суду розпорядження про прийняття позовної заяви та передачі спору на розгляд третейському судді (складу Третейського суду).
  2. При прийнятті позову Голова Третейського суду вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду.
  3. Якщо Голова Третейського суду дійде висновку про відсутність або недійсність Третейської угоди, він відмовляє у третейському розгляді справи. Про відмову у третейському розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.
  4. Третейський суд приймає до третейського розгляду позовну заяву, подану з додержанням вимог Закону і цього Регламенту до її форми і змісту.
  5. Голова Третейського суду розпорядженням під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду або третейський суддя (склад Третейського суду) при підготовці справи до розгляду або при порушенні третейського розгляду або Третейський суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Залежно від обставин справи третейський суддя чи склад Третейського суду мають право постановити ухвалу про роз’єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.
  6. В одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, пов’язаних між собою.

Стаття 69. Усунення недоліків позовної заяви

  1. Голова Третейського суду, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених даним Регламентом, або не сплачено третейський збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
  2. Якщо позивач відповідно до ухвали Голови Третейського суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені даним Регламентом, сплатить суму  третейського збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до Третейського суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Стаття 70. Відзив на позовну заяву

  1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та Третейському суду по пошті або шляхом вручення не менше ніж за три дні до першого засідання Третейського суду.
  2. Неподання відповідачем відзиву у встановлений цією статтею строк не звільняє його в подальшому від виконання вимог Третейського суду про надання відзиву на позов.
  3. Наслідки невиконання вимог Третейського суду встановлюються третейським суддею, складом Третейського суду.

Стаття 71. Зустрічний позов

  1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до Третейської угоди.
  2. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.
  3. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов’язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.
  4. Зустрічний позов має відповідати вимогам статті 35 Закону та статтям 65, 66 цього Регламенту.
  5. Головуючий третейський суддя, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано без додержання вимог статті 35 Закону, статей 65, 66 цього Регламенту, або не сплачено третейський збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення зустрічної позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача за зустрічним позовом і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання ним ухвали.
  6. Якщо позивач за зустрічним позовом відповідно до ухвали третейського судді чи складу Третейського суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені Законом, даним Регламентом, сплатить суму третейського збору зустрічний позов вважається поданим в день первісного його подання до Третейського суду. Інакше зустрічний позов вважається неподаним і повертається позивачеві.
  7. Сторона зобов’язана надати відзив на пред’явлений до неї зустрічний позов у порядку та строки, передбачені цим Регламентом.
  8. Повідомлення Третейського суду про намір подати зустрічний позов не є підставою для зупинення провадження у справі, не перешкоджає розгляду справи по суті та прийняттю рішення.

Стаття 72. Забезпечення позову

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою будь – якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв’язку з такими заходами.

 

Глава 13. ПІДГОТОВКА ДО ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ ТА ПОЧАТОК ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

 

Стаття 73. Підготовка розгляду справи

  1. Третейський суддя, склад Третейського суду перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо визнає за необхідне, вживає додаткові заходи по підготовці справи.
  2. Якщо третейський суддя, склад Третейського суду приймає додаткові заходи по підготовці справи, він повинен встановити строки, на протязі яких ці додаткові заходи повинні бути виконані.
  3. Головуючий складу Третейського суду, або третейський суддя, який розглядає справу одноособово, може давати відповідальному секретарю Третейського суду окремі доручення у зв’язку з підготовкою та проведенням розгляду справи. Він також доручає йому здійснити повідомлення осіб, які беруть участь у справі про день, час та місце проведення засідання Третейського суду.

Стаття 74. Повідомлення сторін про початок розгляду справи

  1. Третейський суддя, який розглядає справу одноособово або головуючий складу Третейського суду постановляє ухвалу про початок розгляду третейської справи, про що повідомляються сторони в порядку передбаченому цим Регламентом. В ухвалі про початок розгляду третейської справи зазначається день, час та місце проведення третейського розгляду, та пропонується відповідачу у строк не більше ніж 5 днів з дня отримання ухвали про початок розгляду третейської справи, надати Третейському суду свій письмовий відзив на позов, що підкріплюється відповідними доказами.
  2. Голова Третейського суду може продовжити строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву, у разі подання відповідного клопотання.
  3. Третейський суд також може здійснювати повідомлення сторін про день, час та місце проведення третейського розгляду повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує отримання доказів доставки повідомлення.

Стаття 75. Повідомлення сторін про засідання Третейського суду

  1. Третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за десять днів до такого  засідання. Про день, час та місце проведення засідання Третейського суду може бути зазначено в ухвалі про початок розгляду третейської справи.
  2. Повідомлення направляється за останнім відомим місцем проживання фізичної особи або за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки повідомлення адресатові, у тому числі шляхом вручення, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться або не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
  3. Третейський суд може здійснювати повідомлення сторін у спосіб, передбачений частиною 3 статті 74 Регламенту.

Глава 14.  СПРИЯННЯ СТОРОНАМ У ДОСЯГНЕННІ НИМИ МИРОВОЇ УГОДИ

 

Стаття 76. Примирення сторін

  1. Третейський суд застосовує заходи для примирення сторін, сприяє їм у вирішенні спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.
  2. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.
  3. Третейський суд до початку розгляду справи повинен з’ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою.

Стаття 77. Укладення мирової угоди

  1. Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.
  2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це Третейський суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій Третейському суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
  3. До ухвалення рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди Третейський суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Стаття 78. Вирішення питання щодо затвердження мирової угоди

  1. У разі укладення сторонами мирової угоди Третейський суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
  2. Закриваючи провадження у справі, Третейський суд за клопотанням сторін приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета спору.
  3. Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду. До рішень Третейського суду, прийнятих відповідно до цієї статті, застосовуються правила розділу VI Закону.
  4. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права,  свободи чи інтереси інших осіб, Третейський суд не затверджує мирову угоду та постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує третейський розгляд.

 

Глава 15. ЗУПИНЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

 

Стаття 79. Обов’язок Третейського суду зупинити третейський розгляд

  1. Третейський суд зобов’язаний зупинити третейський розгляд справи у випадках:

1) до вирішення Третейським судом питання щодо наявності у нього відповідної компетенції для розгляду справи;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі або у зв’язку зі смертю або оголошенням фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

3) неможливості розгляду цієї справи у зв’язку з перебування однієї із сторін у складі Збройних Сил України або інших утворених, відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що  розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

  1. Третейський суд зупиняє третейський розгляд також в інших випадках, передбачених цим Регламентом.
  2. З питань, зазначених у цій статті, Третейський суд виносить ухвалу, в якій зазначає строк, на який зупиняється третейський розгляд.

Стаття 80. Право Третейського суду зупинити третейський розгляд

  1. Третейський суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити третейський розгляд при наявності одного з випадків:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до Третейського суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) призначення Третейським судом експертизи чи в інших випадках, коли Третейський суд вважатиме за необхідне зупинити третейський розгляд справи у зв’язку з неможливістю її розгляду.

  1. З питань, зазначених у цій статті, Третейський суд виносить ухвалу, в якій зазначає строк, на який зупиняється третейський розгляд.

Стаття 81. Строки, на які зупиняється третейський розгляд

  1. Третейський розгляд справи зупиняється у випадках, встановлених:

1) пунктом 1 частини першої статті 79 цього Регламенту – до винесення відповідної ухвали про наявність компетенції;

2) пунктом 2 частини першої статті 79 цього Регламенту – до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;

3) пунктом 3 частини першої статті 79 та статтею 80 цього Регламенту:

– до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених, відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, у службовому відрядженні;

– на час хвороби сторони;

– на час проведення експертизи;

4) пунктом 4 частини першої статті 79 цього Регламенту – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Стаття 82. Відновлення третейського розгляду

  1. Третейський розгляд справи відновлюється ухвалою Третейського суду за заявою особи, яка бере участь у справі або з ініціативи Третейського суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.
  2. З дня відновлення третейського розгляду перебіг процесуальних строків продовжується.
  3. Після відновлення третейського розгляду справи Третейський суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує третейський розгляд.

 

Глава 16. ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

 

Стаття 83. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду

  1. Третейський суд має право залишити позовну заяву без розгляду, якщо після її прийняття до розгляду встановить, що:

1) позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач, без поважних причин не подав витребувані Третейським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або повторно не з’явився в засідання Третейського суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог даного Регламенту, та не було сплачено третейський збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений Третейським судом строк;

7) позивач до закінчення розгляду справи покинув засідання Третейського суду і не подав Третейському суду заяви про розгляд справи за його відсутності;

8) спір не підлягає вирішенню в третейських судах.

Стаття 84. Порядок і наслідки залишення позовної заяви без розгляду

  1. У разі залишення позовної заяви без розгляду виноситься ухвала. В ухвалі Третейський суд зазначає підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Копії ухвали направляються особам, які беруть участь у справі.
  2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до Третейського суду повторно.

 

Глава 17. ПРИПИНЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

 

Стаття 85. Підстави припинення третейського розгляду

  1. Підставами для припинення третейського розгляду є такі випадки:

1) спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

2) є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову;

4) сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

5) підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

6) Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

7) у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 86. Порядок і наслідки припинення третейського розгляду

  1. Про припинення третейського розгляду Третейський суд постановляє ухвалу. В ухвалі Третейський суд зазначає підстави для припинення третейського розгляду, а також вирішує питання про розподіл між сторонами витрат. Копії ухвали направляються особам, які беруть участь у справі.
  2. У разі припинення третейського розгляду повторне звернення до Третейського суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про припинення третейського розгляду у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до Третейського суду для вирішення цього спору.

Глава 18. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

 

Стаття 87. Засідання Третейського суду

  1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.
  2. Особа, яка бере участь у третейському розгляді справи, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов’язковою.
  3. Суддя, а при колегіальному розгляді справи головуючий у засіданні Третейського суду:

1) відкриває засідання Третейського суду і оголошує, яка справа підлягає розгляду;

2) перевіряє явку в засідання Третейського суду осіб, які приймають участь у справі, їх представників та інших учасників третейського розгляду, встановлює їх особи і перевіряє повноваження; встановлює, чи повідомлені належним чином особи, які не з’явились у засідання, і які є відомості про причини їх неявки;

3) з’ясовує питання  щодо можливості слухання справи;

4) оголошує склад Третейського суду, повідомляє хто веде протокол засідання третейського розгляду (якщо такий ведеться), хто приймає участь в якості експерта, перекладача, і роз’яснює особам, які приймають участь у справі, їх право заявляти відводи;

5) роз’яснює особам, які приймають участь у справі, та іншим учасникам третейського процесу їх права і обов’язки;

6) видаляє з місця третейського розгляду свідків до початку їх опитування;

7) визначає з врахуванням думки осіб, які приймають участь у справі, послідовність проведення процесуальних дій;

8) з’ясовує, чи підтримує позивач позов, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою;

9) керує засіданням Третейського суду, забезпечує умови для всебічного і повного дослідження доказів і обставин справи, забезпечує розгляд заяв і клопотань осіб, які приймають участь у справі.

Стаття 88. Протокол засідання Третейського суду

  1. Протокол засідання Третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу.
  2. Для ведення протоколу, за згодою третейських суддів (третейського судді), сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім головуючого) Третейського суду, яким вирішується спір.
  3. У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:

1) дата та місце розгляду справи;

2) прізвища третейських суддів і секретаря;

3) суть спору;

4) найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

5) заяви та клопотання сторін;

6) вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті Третейським судом;

7) розклад засідань Третейського суду;

8) зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;

10) узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень Третейського суду;

11) витрати, понесені сторонами.

  1. Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які розглядали справу.

Стаття 89. Підстави та порядок відводу секретаря третейського розгляду, який веде протокол

  1. Якщо секретар особисто або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами або сторонами в особливих стосунках він підлягає відводу чи самовідводу.
  2. Питання про відвід секретаря вирішується третейським суддею, складом Третейського суду.

Стаття 90. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін

  1. Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана Третейським судом неповажною.

Стаття 91. Наслідки неявки в засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача

  1. У разі неявки в засідання Третейського суду свідка, експерта, спеціаліста, перекладача Третейський суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк.

Стаття 92. Відкладення засідання Третейського суду

  1. У випадках, коли спір не може бути вирішено в даному третейському засіданні, Третейський суд відкладає третейський розгляд, в межах строків, встановлених статтею 54 цього Регламенту.

Підставами відкладення засідання можуть бути:

1) неявка в засідання представників сторін, інших учасників третейського розгляду;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного третейського судді, експерта, секретаря.

  1. Про відкладення третейського розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного третейського засідання.
  2. У разі відкладення розгляду справи Третейський суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою Третейського суду свідки не допитуються і викликаються знову.
  3. Третейський суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового засідання третейського розгляду або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників третейського розгляду, присутніх у засіданні. Учасників третейського розгляду, які не з’явилися або яких Третейський суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.
  4. Якщо третейський розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.
  5. У разі якщо третейський суддя, склад Третейського суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, Третейський суд має право надати учасникам третейського розгляду можливість підтвердити раніше надані пояснення

без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання.

Стаття 93. Пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

  1. Після доповіді справи Третейський суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням конкретних обставин справи Третейський суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення.
  2. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, Третейський суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник.
  3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, Третейський суд може зобов’язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.
  4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному.
  5. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь  у справі, головуючий третейський суддя оголошує зміст цих пояснень.

Стаття 94. Дослідження доказів

  1. При розгляді справи Третейський суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речові докази, заслухати пояснення осіб, які приймають участь у справі, показання свідків, висновки експертів, а також оголосити такі пояснення, показання, висновки, надані у письмовій формі.
  2. Особа, яка приймає участь у справі, вправі дати Третейському суду пояснення про представлені нею докази, і докази, витребувані Третейським судом за її клопотанням, а також задати питання викликаним у засідання Третейського суду експертам і свідкам. При цьому першим задає питання особа, за клопотанням якої були викликані експерти і свідки.

Стаття 95. Розгляд на підставі письмових матеріалів

  1. Сторони можуть домовитись про розгляд спору на підставі тільки письмових матеріалів наданих сторонами, без проведення усного слухання.
  2. Якщо надані матеріали виявляться недостатніми для третейського розгляду спору, склад Третейського суду, або третейський суддя, який розглядає справу одноособово, може призначити третейський розгляд справи за участю сторін.

Стаття 96. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами

  1. Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий третейський суддя надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.
  2. У зв’язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, Третейський суд може ставити питання іншим учасникам третейського розгляду.
  3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, Третейський суд постановляє ухвалу  про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Стаття 97. Судові дебати

  1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у третейському розгляді справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в засіданні Третейського суду.
  2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.
  3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
  4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору,  та її представник у судових дебатах виступають після сторін.
  5. За клопотанням сторін і третіх  осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.
  6. Третейський суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається Третейським судом, або повторюється. З дозволу Третейського суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди  належить відповідачеві та його представникові.
  7. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Стаття 98. Повернення до з’ясування обставин у справі

  1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, Третейський суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Стаття 99. Вихід Третейського суду для ухвалення рішення

  1. Після судових дебатів Третейський суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
  2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, Третейський суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення третейського розгляду.
  3. Третейський розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
  4. Після закінчення поновленого третейського розгляду справи Третейський суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій під час даного третейського розгляду виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

 

Глава 19. РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

 

Стаття 100. Прийняття рішення Третейським судом

  1. Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу Третейського суду. Рішення оголошується у засіданні Третейського суду.
  2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
  3. Кожній стороні направляється по одному примірнику належним чином завіреної копії рішення. Оригінальний примірник (Оригінал) рішення Третейського суду зберігається в матеріалах третейської справи.
  4. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 101. Вимоги до рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.
  2. Рішення Третейського суду скріплюється підписом Президента Асоціації та круглою печаткою Асоціації.
  3. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

1) назва Третейського суду;

2) дата прийняття рішення і номер справи;

3) склад Третейського суду і порядок його формування;

4) місце третейського розгляду;

5) сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи Третейським судом;

6) висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за Третейською угодою;

7) стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

8) встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;

9) висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;

10) норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

  1. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.
  2. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) сторона, на користь якої вирішено спір;

2) сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов’язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

3) розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;

4) строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

5) порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом;

6) інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 102. Додаткове рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.
  2. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим третейським суддею чи складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 103. Роз’яснення рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення.
  2. Заяву про роз’яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим третейським суддею чи складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз’яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз’ясненні рішення.
  4. Здійснюючи роз’яснення резолютивної частини рішення, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 104. Виправлення рішення

  1. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 105. Обов’язковість рішення Третейського суду

  1. Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
  2. Сторони та Третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.

Стаття 106. Оскарження рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених  Законом.
  2. Рішення Третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі, якщо Третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
  3. Рішення Третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав, визначених Законом:

1) справа, по якій прийнято рішення Третейського суду, не підвідомча Третейському суду відповідно до закону;

2) рішення Третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому Третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі Третейської угоди. Якщо рішенням Третейського суду вирішені питання, які виходять за межі Третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі Третейської угоди;

3) Третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад Третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 – 19 Закону;

5) Третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

  1. Заяву про скасування рішення Третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо Третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення Третейського суду.
  2. Скасування компетентним судом рішення Третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до Третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.
  3. У разі, якщо рішення Третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною Третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений Третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі Третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій Третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Глава 20. УХВАЛИ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

 

Стаття 107. Винесення Третейським судом ухвал

  1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 108. Зміст ухвали

  1.   В ухвалі повинні бути зазначені:

1) дата і місце винесення ухвали;

2) найменування Третейського суду, склад Третейського суду;

3) найменування і номер справи;

4) найменування осіб, які приймають участь у справі;

5) питання, з якого виноситься ухвала;

6) мотиви, з яких Третейський суд дійшов до висновків, прийняв або відхилив доводи осіб, які приймають участь у справі, з посиланням на закони та інші нормативно-правові акти;

7) висновок за результатами розгляду Третейським судом питання.

  1. Ухвала, підписується Головою Третейського суду або третейським суддею або складом Третейського суду, який виніс цю ухвалу.

Стаття 109. Направлення ухвали

  1. Копії ухвали, направляються особам, які приймають участь у справі, та іншим особам, яких вона стосується, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручаються їм під розписку.
  2. Копії ухвали направляються в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали, якщо інший строк не встановлений цим Регламентом.

Стаття 110. Виконання ухвали

  1. Ухвала, винесена Третейським судом, виконується негайно, якщо інше не встановлено цим Регламентом або третейським суддею, що розглядає справу одноособово, чи складом Третейського суду.

 

Глава 21. ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

 

Стаття 111. Виконання рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
  2. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

 

Стаття 112. Примусове виконання рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
  2. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Третейського
    суду, може бути пред’явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

 

РОЗДІЛ 3. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Глава 22. ІНШЕ

 

Стаття 113. Зберігання матеріалів справи, розглянутої Третейським судом

  1. Справа, розглянута Третейським судом, зберігається у Третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення Третейського суду.

Стаття 114. Публікація рішень Третейського суду

  1. Опублікування винесених Третейським судом рішень дозволяється з дозволу Голови Третейського суду та за письмовою згодою сторін з дотриманням принципу конфіденційності.

Стаття 115. Порядок внесення змін та доповнень до Регламенту

  1. Зміни та доповнення до Регламенту вносяться відповідно до чинного законодавства України.
  2. Спори, які були передані на розгляд Третейського суду до моменту внесення в текст Регламенту відповідних змін та доповнень та набрання ними чинності, вирішуються Третейським судом на підставі тієї редакції Регламенту, яка була затверджена та застосовувалась Третейським судом на момент прийняття спору до розгляду.